Блог

Про підроблення документів у публічних закупівлях

Досить часто у складі тендерних пропозицій трапляються документи, які викликають сумніви в частині їх достовірності.

Закон дозволяє замовнику звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.


Звернутися можна. Та чи завжди замовник отримає відповідь? А що робити, якщо документ, виданий самим учасником. У кого тоді просити підтвердження? А як бути учаснику-конкуренту, якщо замовник не бажає скористатися правом звернутися за підтвердженням?

Здавалося б, риторичні питання. Та не зовсім.

Пам’ятаєте, АМКУ зазвичай у таких спорах зазначає «питання встановлення підробки документів не відноситься до повноважень органу оскарження» та відмовляє у задоволенні скарги, не обгрунтовуючи свою позицію?

У судів інша думка з цього приводу.
З матеріалів рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2021 у справі #6409466/20:

1) ТОВ «А» замість підготовки тендерної пропозиції на підставі наявних у підприємства оригіналів документів, скористалось тендерною пропозицією та електронними документами скаржника за минулорічною закупівлею цього ж замовника, видавши деякі минулорічні документи  за власні.

2) Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», серед  повноважень органу оскарження вказано , зокрема, те, що при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках, має право  вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

3) Проте, будь-яких дій, направлених  на перевірку доводів скаржника, АМКУ не вчинив.

4) Суд зауважує, що скаржник не просив встановлювати факт підробки документів, а звернувся до суб`єкта владних повноважень з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів, що пов`язані з участю у процедурах закупівлі, з конкретними вимогами, які визначені Законом № 922-VIII, та зазначаючи про порушення таких принципів публічних закупівель, як об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій та добросовісна конкуренція серед учасників

5) Разом з тим, відповідач формально підійшов до розгляду скарги, у т.ч. вибірково зазначив аргументи замовника. При цьому орган оскарження в рішенні зазначив, що «інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження».
Проте, суд не погоджується із такими висновками, оскільки скарга позивача стосувалась конкретно закупівлі UA-2020-02-19-002878-b, а не будь-яких інших закупівель.  Аналогичні документи з минулорічної закупівлі були окремо завантажені разом зі скаргою.
Таким чином, на  думку суду, допущення до аукціону ТОВ «А», яке скористалось документами позивача, видавши їх за власні, є незаконним, таким що порушує вимоги тендерної документації, норми Закону України «Про публічні закупівлі», принципи публічних закупівель, а також порушує права та інтереси позивача,  як учасника закупівлі на об`єктивну та неупереджену оцінку тендерних пропозицій та добросовісну конкуренцію серед учасників.


У цьому випадку суд дійшов висновку про те, що АМКУ, як суб`єкт владних повноважень, при перевірці доводів позивача, не перевірив та не надав їм правової оцінки, а фактично формально розглянув скаргу позивача та прийняв необґрунтоване та незаконне рішення від 15.04.2020 року № 7248-р/пк-пз про відмову у задоволенні скарги.